Стаття розкриває динаміку енергетичного співіснування двох сфер психіки. Об’єктивовано енергетичні пріоритети несвідомого та взаємопідлеглість обох сфер психіки, зокрема: свідомого через спонсорування його енергією; несвідомого – через надання йому форм вияву в поведінці. Розкривається складність пізнання семантики несвідомого, з огляду на архаїчний спадок («Едіп», «вина») та слідові ефекти витіснень (фіксацій), що синтезуючись в передсвідомому втрачають прямолінійний зв’язок з первинними чинниками.
Доведено, що смислові параметри вияву психіки в її цілісності пізнаються за умов забезпечення спонтанності активності суб’єкта в групах АСПП. Аналітико-діалогічна взаємодія психолога з респондентом експлікує архаїзми вияву Едіпа та вини при посередництві візуалізованих засобів (репродукцій картин). Зміст статті, в сукупності з фрагментами емпіричного матеріалу, доводить ефективність глибинної психокорекції, яка здійснюється за вимогами та нормативами психодинамічної парадигми.
Ключові слова: свідоме; несвідоме; вина; комплекс Едіпа; «едіпальна довершеність».