Опис

Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції. Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. -264 с.

У посібнику висвітлено теоретичні основи, організаційні принципи й методи групової психокорекції, загальні тенденції захисної поведінки на макро-, мезо- та макрорівнях, що об’єктивуються на емпіричному матеріалі комплексу тематичних психомалюнків.

Для студентів психологічних факультетів і фахівців у галузі практичної психології та психологічної служби.

ЗМІСТ ПОСІБНИКА

ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ПСИХ0ЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГРУПОВОЇ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ
1.1. Практична психологія та психокорекційна практика
1.2. Поняття психокорекції
1.2.1. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції
1.2.2. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН
1.2.3. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування
1.2.4. Характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН
1.3. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН
1.4. Групова динаміка як фактор психокорекції
1.5. Про результативність психокорекційного процесу в групі АСПН
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ
2.1. Теоретичні моделі психокорекційної практики
2.1.1. Психоаналітична модель
2.1.2. Екзистенційно-гуманістична модель
2.1.3. Модель групи, центрованої на клієнті
2.1.4. Гештальт-модель
2.1.5. Феноменологічний підхід до психокорекції
2.2. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями
2.2.1. Онтопсихологія
2.2.2. Інтегральний психоаналіз (аналітична трилогія)
2.2.3. Teopія психосинтезу
2.2.4. Трансперсональна психологія
2.2.5. Гуманістична психологія
2.3. 3aкономірності динаміки індивідуально-особистісних i групових змін у процесі АСПН
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АКТИВНОГО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ
3.1. Принципи функціонування групи АСПН
3.2. Методичні вимоги, спільні для учасників i керівника АСПП
3.3. Методичні положення, обов’язкові для керівника групи АСПН
3.4. Фактори, що сприяють інтеграції групи
3.5. Вимоги до професійних i особистих якостей керівника групи АСПН
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИ АКТИВНОГО СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ
4.1. Групова дискусія
4.2. Психомалюнок
4.3. Рольова гра
4.4. Психодрама
4.5. Методи невербальної взаємодії
4.5.1. Тематика психогімнастичних та пантомімічних вправ
4.6. Використання вправ в АСПН
РОЗДІЛ 5. ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ ПІДХД ДО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПСИХОМАЛЮНКІВ
5.1. Особливості використання комплексу тематичних малюнків у груповій психокорекції
5.2. Психодіагностична спроможність психомалюнка
5.3. Психокорекція в контексті цілісного аналізу малюнків
5.4. Теоретичні передумови психоаналітичного розуміння комплексу психомалюнків
5.5. Психомалюнок i сновидіння
5.6. Символіка сновидінь i психомалюнків
РОЗДІЛ 6. ПІЗНАННЯ НЕСВІДОМОГО 3 ДОПОМОГОЮ ПСИХОМАЛЮНКІВ
6.1. Колективне несвідоме та архетип
6.2. Прояви несвідомого в символіці психомалюнків
6.2.1. Символіка “лібідо” у психомалюнках
6.3. Едіпів комплекс та його деструктивні наслідки для психіки суб’єкта
3.1. Аналіз емпіричного матеіалу Руслана, особистісна проблема якого Едіпового походження
6.3.2. Загальний аналіз емпіричного матеріалу Руслана
6.4. Макроаналіз несвідомих передумов особистісної проблеми суб’єкта
6.5. Мезоаналіз несвідомих передумов особистісної проблеми суб’єкта
6.5.1. Аналіз емпіричного матеріалу
6.6. Трансфер та його роль у пізнанні психіки
РОЗД1Л 7. ЦІЛІСНИЙ АНАЛІ3 КОМПЛЕКСУ ТЕМАТИЧНИХ ПСИХО-MAЛЮHKIB
7.1. Психомалюнки Світлани
7.2. Психомалюнки Антоніни
Діалог з “опонентом” (Замість післямови)