На базі науково-навчальної лабораторії глибинної психокорекції при Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся семінар-практикум (мала група) з глибинного пізнання і самопізнання психіки, ведуча – Академік Національної академії педагогічних наук України Тамара Семенівна Яценко.
Заняття проходили з 07 по 13 жовтня 2017 року, з 10.00 до 18.30 з двома перервами (кавова і обідня). Одним з головних завдань семінару-практикуму було підвищення опанування теорією та інструментарієм роботи психологів у форматі психодинамічного підходу, що каталізує розвиток практичної психології в Україні. Позначена форма підвищення кваліфікації сприяє вдосконаленню умінь ведення психологічної практики в контексті відповідності методологічної сутності глибинної корекції, що закладено в основи метода активного соціально-психологічного пізнання (АСПП). АСПП дозволяє надавати ефективну психологічну допомогу учасникам діагностико-корекційної групи у вирішенні особистісних проблем, що сприяє формуванню професійних якостей психологів-практиків, умінь і навичок оптимізації практичної роботи.
У Всеукраїнському семінарі-практикумі з глибинної психокорекції взяли участь: 40 осіб із 10 міст України: Дніпра (1), Кропивницького (5), Києва (7), Слов’янська (3), Тернополя (1), Черкас (17), Канева (1), Мукачева (1), Констянтинівки (1) та Донецька (3). Були й зарубіжні гості (1). Серед учасників семінару: кандидати наук (8); викладачі, практичні психологи (13), представники інших професій (6), студенти другої вищої освіти (3), студенти й аспіранти вищих навчальних закладів України (10) (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київський університет ім. Б. Грінченка, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького).
Програма малої групи охоплювала 3 аспекти роботи: ознайомлення з теоретичними основами глибинно-психокорекційного процесу, процесуальна діагностика в єдності з корекційною практикою, розвиток саморефлексії учасників семінару-практикуму. Академік НАПН України Т. С. Яценко, працюючи з учасниками семінару, знайомила їх з основами психодинамічної теорії, із специфікою процесуальної діагностики та з конкретними методиками. Акцент ставився на роботі з кожним учасником через діалогічну взаємодію, з використанням візуалізованих засобів, як передумови об’єктивності та доказовості глибинного пізнання. У презентації методологічних основ психодинамічної теорії, Т. С. Яценко зосередила увагу на дієвості нещодавно введених нею в науковий обіг категорій «невидимий горизонт» та «імпліцитний порядок психіки», що довершили складові структури психічного (див. рис.); «Модель внутрішньої динаміки психіки».
Практична робота супроводжувалась ознайомленням учасників семінару-практикуму з основними законами, яким підлягає глибинно-корекційний процес – «позитивна дезінтеграція та вторинна інтеграція психіки на більш високому рівні її розвитку». Зверталась увага на передумову успішності глибинного пізнання, це – спонтанність та невимушеність поведінки суб’єкта, включаючи візуалізовану самопрезентацію, що визначає перспективи індивідуалізованого самопізнання.
Кожен фрагмент діагностико-корекційної роботи з використанням візуалізованих репрезентантів (ліпка, метафоричні карти, авторські тематичні малюнки, психоаналітична робота з використанням іграшок, свічок; аналіз листа до минулого, теперішнього, майбутнього, казки про власне життя) завершувався обговоренням та саморефлексією учасників процесу у когнітивно-емоційних параметрах. Глибинно-корекційний процес передбачав знайомство з методами АСПП у процесі безпосередньо-феноменологічної рефлексії учасників семінару.
Робота включала супервізію та інтровізію за умов використання репродукцій художніх полотен. За умов інтровізії, особа (фахівець в галузі глибинної психокорекції) була водночас у ролі супервізора (1), респондента (2) і інтровізора (3).
Етапи процесуальної супервізії-інтровізії:
1) Супервізія фахової доцільності звернених до нього запитань Психолога (який веде сеанс).
2) «Особа» (в ролі респондента) одночасно занурюється у власні самовідчуття (як людина) і дає зворотний зв’язок ведучому психологу про професійну доцільність його запитання.
3) «Особа» інтровізує власні емоційні реакції, рецензує їх, піднімається «над ними» та, як результат, пропонує психологу більш прийнятну форму запитання.
У цьому – унікальність супервізії-інтровізії у руслі психодинамічного підходу.
Всеукраїнський семінар-практикум з глибинної психокорекції сприяв інтелектуальному осмисленню його учасниками теорії і практики глибинно-психологічної корекції. Психодинамічна теорія в єднанні з психологічною практикою створює підґрунтя для розвитку теоретико-методологічних основ розвитку вітчизняної практичної психології, сприяє підвищенню рівня практичної підготовки психологів та зростання їхньої професійної компетентності в цілому.
Ми вдячні усім учасникам Всеукраїнського семінару-практикуму та запрошуємо бажаючих до творчо-професійної співпраці!
