ВІЗУАЛІЗОВАНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПСИХІКИ СУБ’ЄКТА – ПЕРЕДУМОВА ГЛИБИННОГО ПІЗНАННЯ

Стаття доводить архетипну здатність психіки суб’єкта до перекодування у візуалізовані репрезентанти зі збереженням інформаційних еквівалентів. Такими візуалізованими репрезентантами можуть бути різні засоби опредметнення, які несуть в собі архетипну інтенціональність (емотивну небайдужість), зокрема, ліпка з тіста, малюнок «моє Тату», авторські тематичні малюнки, репродукції художніх полотен та ін.… Continue reading


Імпліцитний порядок та його функціональна дієвість в глибинному пізнанні психіки

У статті підкреслюються: біномність системи організації психічного в її функціональній асиметричності і, водночас, – невід’ємність сфер свідомого і несвідомого, що і знаходить виявлення в імпліцитному порядку. Останнє підтверджує інформаційно-дистанційні взаємозв’язки свідомого і несвідомого на межі «невидимого горизонту», що набуває перспектив пізнання в діагностико-корекційному процесі АСПП, шляхом діалогічної взаємодії психолога з респондентом.… Continue reading


The archetypal ability of the psyche to transcode the ideal realities into the materialized

The preparation of a psychologist, in a psychoanalytic paradigm, involves getting acquainted with archetypal ability of the subject’s psyche to be transcoded into visualized representatives with the preservation of information equivalents. Such visualized representatives may be different means of objectification, which include an archetypal intentionality (emotional non-indifference), in particular, a modeling, a psycho drawing “my tattoo”, author’s thematic drawings, reproductions of artistic canvases (offered to choose), etc.… Continue reading


Яценко Т. С. Актуальні проблеми методології та практики глибинного пізнання психіки

Класичний психоаналіз вибудовував дослідження на вільних асоціаціях, тлумаченні сновидінь тощо, психодинамічне ж дослідження орієнтоване на пізнання внутрішніх тенденцій психіки за умов свідомої самоактивності суб’єкта, яка передбачає опосередкування допоміжними опредметненими засобами (камені, ліпка, іграшки, психомалюнки, репродукції художніх полотен тощо). При цьому людина не обмежена в тому, що саме вона «моделює», які засоби (із запропонованих) обирає, тобто присутня орієнтованість на пізнання внутрішнього побудження (імпульсу) до дії, в межах принципів функціонування груп АСПП.Continue reading


Т. С. Яценко Универсальность законов психического – основа профессиональной подготовки психолога

Аннотация. В статье представлена идея универсальности законов психики, подкрепленная сравнительным анализом полученных результатов глубинного познания c законами квантовой физики. Подчеркивается важность понимания категории «информационные эквиваленты», объединяющей идеальную и физическую реальности. Ведущей идеей статьи является понимание целостности мира, что заключается в единстве законов физики, философии, биологии, психологии.… Continue reading


Теоретичний і практичний внесок Т. С. Яценко у становлення глибинної психокорекції в Україні

Педченко О. В.

кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Стаття підкреслює значущість інтеграції різних підходів до практики психолога, що синтезує в собі метод активного соціально-психологічного пізнання. Основні віхи науково-теоретичного становлення методу глибинної психокорекції, який започаткувала Т. С. Яценко в 1979 р., включали в себе: розкриття механізмів особистісних і групових змін (позитивна дезінтеграція і вторинна інтеграція на більш високому рівні розвитку); розкриття системної впорядкованості психологічних захистів, їх співвіднесеності як із свідомою так і з несвідомою сферами; встановлення двох провідних форм захисту – базальної (особистісної) і периферійної (ситуативної); розкриття внутрішньої структури феномену психічного в динаміці суперечливих тенденцій – «до життя» та «до смерті».Continue reading


Розвиток теорії, методології та практики в психодинамічній парадигмі

Психодинамічна теорія та глибинно-корекційна практика (впродовж більш ніж тридцяти п’яти років) не тільки розширили свої можливості надання глибинно-психокорекційної допомоги учасникам груп активного соціально-психологічного пізнання (АСПП), але і відкрили можливості наукового узагальнення результатів дослідження психіки в її цілісності (свідоме / несвідоме), за критеріями адекватності та об’єктивності.… Continue reading


Психодинамічний погляд на взаємозв’язки свідомого і несвідомого

Стаття розкриває динаміку енергетичного співіснування двох сфер психіки. Об’єктивовано енергетичні пріоритети несвідомого та взаємопідлеглість обох сфер психіки, зокрема: свідомого через спонсорування його енергією; несвідомого – через надання йому форм вияву в поведінці. Розкривається складність пізнання семантики несвідомого, з огляду на архаїчний спадок («Едіп», «вина») та слідові ефекти витіснень (фіксацій), що синтезуючись в передсвідомому втрачають прямолінійний зв’язок з первинними чинниками.… Continue reading


Визуализированная самопрезентация субъекта в глубинном познании психики

Статья доказывает, что познание психического как функциональной системы порождает необходимость ее перекодирования в сферу осязаемой визуализированной реальности, доступной познанию по законам сознательной сферы. В  вопросах понимания перекодирования информации  автор  опирается на работы многих исследований (Н. П. Бехтерева, К. Прибрам и др.), но более всего на работы П.… Continue reading


Імпліцитний порядок та його функціональна дієвість в глибинному пізнанні психіки

У статті підкреслюються: біномність системи організації психічного в її функціональній асиметричності і, водночас, – невід’ємність сфер свідомого і несвідомого, що і знаходить виявлення в імпліцитному порядку. Останнє підтверджує інформаційно-дистанційні взаємозв’язки свідомого і несвідомого на межі «невидимого горизонту», що набуває перспектив пізнання в діагностико-корекційному процесі АСПП, шляхом діалогічної взаємодії психолога з респондентом.… Continue reading