Самодепривація психіки та дезадаптація суб’єкта

250.00

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ САМОДЕПРИВАЦІЇ ПСИХІКИ
1.1. Філософський підхід до феномену депривації та самодепривації
1.2. Проблема самодепривації особистості у психології
1.3. Особливості виникнення тенденції до самодепривації психіки на ранніх етапах онтогенезу
1.4. Особистісні зміни в умовах психічної депривації
1.5. Депривація і самодепривація у взаємозв’язках з психологічними захистами суб’єкта
1.6. Мазохізм та його співвіднесеність з самодепривацією
Підпункти: Роль едіпальної залежності суб’єкта у виникненні особистісної проблеми (С. 53); Вияви особистісної проблеми в малюнках (С. 58)
РОЗДІЛ 2 ФЕНОМЕН ДЕЗАДАПТАЦІЇ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Критичне мислення у освітньо-професійному становленні майбутнього психолога
2.2. Проблема адаптації і дезадаптації у психології
2.3. Психофізіологічні аспекти психічної адаптації
2.4. Когнітивний дисонанс як детермінанта дезадаптації суб’єкта
2.5. Форми дезадаптації та їх вплив на адаптацію суб’єкта в парадоксальних виявах
РОЗДІЛ 3 ПСИХОДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПІЗНАННЯ ГЛИБИННИХ ЧИННИКІВ САМОДЕПРИВАЦІЇ І ДЕЗАДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТА

3.1. Пізнання глибинно-психологічних детермінант самодепривації і дезадаптації суб’єкта в діагностико-корекційному процесі
3.2. Проблеми дезадаптації й самодепривації суб’єкта та їх зв’язок із принципами реальності й задоволення
3.3. Інфантильні тенденції психіки у виникненні психологічної дезадаптації і самодепривації
3.4. Метод АСПП у дослідженні глибинно-психологічних витоків тенденції до самодепривації
3.5. Едіпальна залежність як чинник виникнення тенденції до самодепривації й психологічної смерті
РОЗДІЛ 4 ГЛИБИННІ ДЕТЕРМІНАНТИ САМОДЕПРИВАЦІЇ ПСИХІКИ І ДЕЗАДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТА
4.1. Дослідження глибинно-психологічних передумов самодепривації і дезадаптації майбутнього психолога в процесі психоаналітичної роботи з використанням іграшок
4.2. Дослідження глибинно-психологічних передумов самодепривації і дезадаптації суб’єкта у процесі психоаналізу неавторських малюнків
4.3. Виявлення глибинно-психологічних витоків самодепривації і дезадаптованості суб’єкта у процесі психоаналізу комплексу тематичних малюнків
ДОДАТКИ
Емпіричний матеріал глибинної корекції

Додаток А. Дезадаптаційно-самодеприваційні вияви в творчості представників різних субкультур (готи, емо, хіпі)

Додаток Б. Добірка авторських тематичних психомалюнків з символікою самодеприваційних станів на теми: «Криза» (171 с.); «Мій страх» (С. 172); «Драматична подія мого життя» (С. 173); «Я в сім’ї батьків» (С. 175); «Дорога мого життя» (С. 178); «Я серед людей» (С. 179); «Мій сексуальний партнер» (С. 181); «Людина, яка психологічно не існує» (С. 182); «Я-реальне. Я-ідеальне» (С. 184); «Мої бажання. Мої можливості» (С. 186); «Мій звичайний емоційний стан» (С. 187); «Моє неіснування» (С. 189); «Минуле, яке не можна виправити» (С. 190); «Самотність» (С. 192)

Додаток В. Стенограма психоаналітичної роботи з протагоністом Ж. на матеріалі добірки неавторських та авторських малюнків

Додаток Д. Стенограма психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків (протагоніст І.)
ПІСЛЯМОВА
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Категорія:

Опис

Самодепривація психіки та дезадаптація суб’єкта : монографія/ Т. С. Яценко, В. І. Бондар, І. В. Євтушенко, М. М. Кононова, О. Г. Максименко К.: Вид-во НПУ імені М. Драгоманова, 2015. – 280 с.

Монографія ставить проблему необхідності дослідження внутрішнього світу людини в латентних аспектах його формування, що сприяє уточненню предмета наукових досліджень психології. Висвітлюються концептуальні підходи до вивчення проблеми депривації та самодепривації, адаптації та дезадаптації; розкриваються їх латентні витоки; зв’язок глибинного пізнання з принципами додатковості, реальності та задоволення. Монографія вибудована на емпіричному глибинно-психокорекційному матеріалі методу активного соціально-психологічного пізнання (АСПП). Піднімається питання можливостей спонтанної самопрезентації психіки суб’єкта в матеріалізованих формах (із збереженням інформаційних еквівалентів). Констатовано провідну роль метафорично-архетипної символіки у спонтанному опредметненні психіки суб’єктом. Розкрито проблему дисфункцій психічного у вигляді мазохізму як і можливості їх корекції з метою оптимізації адаптаційних можливостей суб’єкта. Монографія сприяє реалізації навчальних курсів «Психологія кризових станів та травмівних ситуацій», «Психопрофілактика та реабілітація» та ін.
Для студентів психологічних факультетів, викладачів, аспірантів, фахівців у галузі глибинної корекції, практичних психологів, працівників соціальних та психологічних служб, усіх зацікавлених психоаналізом.